Слово Боже
Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки. Ті приступили до Пилипа, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса». Приходить Пилип, говорить Андрієві, а Андрій з Пилипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові. І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого. Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не замре, залишиться саме-одне; коли ж замре, то рясний плід принесе. Хто життя своє любить, той погубить його: хто ж зненавидить життя своє на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно. Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець. Тепер стривожилась душа моя, -- і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але ж на те я і прийшов, -- на цю годину! Отче, прослав своє ім’я!» І голос з неба злинув: «І прославив, -- і знову прославлю!» Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім». А інші: «Ангел промовляв до нього!» Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас. Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу. Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе». Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.» (Ів. 12, 20 – 33)
Голос блаженного Йоана Павла ІІ:
«Треба, щоб ми будували наше життя, а насамперед родинне життя на Ісусі Христі, оскільки Він щоденно вказує нам дороги спасіння. Словом і прикладом навчає нас, як маємо жити. Показує нам, який глибокий і остаточний сенс людського життя. Якщо людина є певна цього сенсу життя, тоді всі проблеми, також і буденні вирішує згідно з ним. Тоді життя розвивається одночасно як на людській, так і на божественній площині.»
Немає коментарів:
Дописати коментар